|
|
Угоди з негайною поставкою - це купівля-продаж валюти на умовах її поставки банками-контрагентами не пізніше ніж на другий банківський день з дня укладання угоди за курсом, що зафіксований на момент її укладання.
Угоди іосіау - конверсійна операція з датою валютування в день укладання угоди.
Угоди іотоггом - конверсійна операція з датою валютування на наступний робочий банківський день за днем укладання угоди.
Угоди зрої - конверсійна операція з датою валютування на другий робочий банківський день з дня укладання угоди.
Дата валютування - узгоджена сторонами дата здійснення поставки коштів на рахунок контрагента згідно з угодою.
Дата укладання угоди (дата угоди) - дата досягнення сто¬ронами угоди домовленості щодо всіх суттєвих умов угоди, пе¬редбачених чинним законодавством та міжнародною практикою (назва обмінних валют, курс обміну, сума обмінних коштів, дата валютування, платіжні інструменти) та всіх інших умов, відносно яких згідно із заявою однієї із сторін потрібно досягти домовленості.
Валютні угоди з негайною поставкою традиційно потребують повідомлення за два банківські дні до укладення угоди. У разі, якщо в певний день укладено угоду спот, продаж валют відбудеться лише двома днями пізніше. Дата розрахунку за договором - це дата валютування, оскільки це день, коли валюти в належній сумі доставляються на банківські рахун¬ки партнерів за угодою. Це дає змогу перевести кошти у будь-яку країну і закінчити оформлення угоди. Цей проміжок часу також потрібен для здійснення необхідних операцій з паперами і підго¬товки переведення грошей. Даний час потрібен для:
•перевірки угоди шляхом обміну підтвердженнями між парт¬нерами, деталізації строків здійснення угоди;
•надання інструкцій з розрахунку кожним партнером своєму банку, для того щоб оплатити рахунок за контрактом у визначену дату;
•задоволення вимог валютного контролю, якщо він існує (наприклад, у 1979 р. у Великобританії валютний контроль скасували).
Базою для проведення операції спот є кореспондентські відносини між банками.
Цілі застосування угоди: забезпечення потреб клієнтів банку в іноземній валюті; "перелив" коштів з однієї валюти в іншу; проведення спекулятивних операцій.
Особливості угод: виникнення кредитного ризику - делькредере; відсутність твердих умов за поточного ринкового продажу валюти; поява короткострокових конверсійних операцій.
Валютний курс = пропорція обміну валюти однієї країни на валюту іншої.
Котирування - це визначення курсів валют. Це відношення не може бути постійним, оскільки попит і пропозиція на валютному ринку постійно змінюються. Котирування проводять державні (національні) і великі комерційні банки. Існує офіційне і вільне котирування валют.
Повне котирування означає, що встановлюється курс покупця і продавця:
1. Курс покупця - курс, за яким банк купує валюту.
2. Курс продавця - курс, за яким банк продає валюту. Він завжди вищий від курсу покупця, за винятком валютного ринку - Лондона, там застосовують непряме котирування валют.
Різниця між курсами (маржа) є джерелом прибутку для того, хто здійснює обмін.
3. Середній курс - середнє арифметичне курсів продавця і покупця, використовується в основному дилерами та під час порівняння за певні періоди.
Крос-курси - це співвідношення двох валют, яке випливає з їх курсу щодо будь-якої третьої валюти.
Найчастіше як третя валюта використовується долар США.
|
 |
|