|
|
¬ажливою складовою бюджетноњ пол≥тики Ї зд≥йсненн¤ збалансованих м≥жбюджетних в≥дносин. якщо структура доход≥в ≥ витрат консол≥дованого бюджету визначаЇ галузев≥ ор≥Їнтири та пр≥оритети бюджетноњ пол≥тики, стосунки м≥ж центральним та м≥сцевим бюджетами Ї одним з основних важел≥в рег≥ональноњ пол≥тики. ” зв'¤зку з≥ значними диспропорц≥¤ми у географ≥чному розташуванн≥ продуктивних сил в ”крањн≥, на¤вн≥стю депресивних рег≥он≥в з застар≥лими галуз¤ми (вуг≥льна промислов≥сть) чи такими, що пережили суттЇвий спад обс¤г≥в виробництва (легка промислов≥сть), важлив≥сть зваженоњ рег≥ональноњ пол≥тики не викликаЇ сумн≥в≥в.
ќдн≥Їю з важливих функц≥й м≥жбюджетних в≥дносин Ї також виконанн¤ ними рол≥ пров≥дника державноњ стратег≥њ в рег≥онах крањни та, певною м≥рою, налагодженн¤ зворотного зв'¤зку щодо ефективност≥ запровадженн¤ ц≥Їњ стратег≥њ.
Ќа макроеконом≥чному р≥вн≥ система м≥жбюджетних в≥дносин впливаЇ на:
- стаб≥льн≥сть надходжень до бюджет≥в вс≥х р≥вн≥в;
- темпи економ≥чного зростанн¤.
Ќа м≥кроеконом≥чному р≥вн≥ м≥жбюджетн≥ в≥дносини визначають:
- ефективн≥сть використанн¤ м≥сцевих ресурс≥в;
- ¤к≥сть та обс¤г наданн¤ соц≥альних послуг;
- розвиток приватного сектора;
- пол≥пшенн¤ ≥нвестиц≥йного кл≥мату в рег≥онах.
«аконодавча невизначен≥сть м≥жбюджетних в≥дносин мала своњм насл≥дком нестаб≥льн≥сть перел≥ку податк≥в, ¤к≥ закр≥плювалис¤ за м≥сцевими бюджетами. Ќаприклад, податки на прибуток ≥ акцизн≥ збори спочатку закр≥плювалис¤ за м≥сцевими бюджетами, пот≥м були переведен≥ до ƒержавного бюджету. «а такоњ схеми майже повн≥стю виключалас¤ можлив≥сть середньострокового плануванн¤, не кажучи вже про довгострокове, що призводило до невизначеност≥ ц≥лей ≥ пр≥оритет≥в рег≥онального розвитку.
Ќагальною Ї необх≥дн≥сть вир≥шенн¤ наступних проблем бюджетноњ пол≥тики в частин≥ м≥жбюджетних в≥дносин:
- створенн¤ власноњ стаб≥льноњ дох≥дноњ бази м≥сцевих бюджет≥в;
- в≥дпов≥дн≥сть обс¤г≥в податкових надходжень власним ≥ делегованим повноваженн¤м м≥сцевих бюджет≥в;
- утвердженн¤ самост≥йност≥ бюджет≥в адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць;
- зб≥льшенн¤ прозорост≥ м≥сцевих бюджет≥в шл¤хом посиленн¤ контролю за њхн≥м виконанн¤м, переходу в≥д стратег≥њ дотац≥й до стратег≥њ субвенц≥й, введенн¤ Їдиноњ методики плануванн¤ доход≥в ≥ видатк≥в.
ƒл¤ вир≥шенн¤ цих проблем сл≥д визначитис¤ з оптимальним р≥внем децентрал≥зац≥њ м≥жбюджетних в≥дносин. Ѕюджетна децентрал≥зац≥¤ передбачаЇ юридично закр≥плен≥ повноваженн¤ орган≥в м≥сцевоњ влади зб≥льшувати податков≥ надходженн¤ та приймати р≥шенн¤ щодо витрат на св≥й розсуд, зг≥дно з юридично закр≥пленими критер≥¤ми та в русл≥ загальноњ бюджетноњ стратег≥њ. ќчевидно, що пол≥тика, ¤ка визначаЇтьс¤ центральними органами, менше враховуЇ рег≥ональн≥ ≥ м≥сцев≥ умови при забезпеченн≥ соц≥альних потреб, н≥ж пол≥тика, що формуЇтьс¤ органами м≥сцевоњ влади, ¤к≥ не т≥льки ближче до проблем рег≥он≥в, але й знаход¤тьс¤ п≥д б≥льшим контролем з боку територ≥альноњ громади.
|
 |
|